WEBCLIENT
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Rom?n? (Rom?nia)
25 | 11 | 2017
АКТИВІЗАЦІЯ ТВОРЧОГО КЛАСУ Друк
Написав Коробов Владимир Кузьмич    Перегляди: 2720
П'ятниця, 06 березня 2015, 16:13

АКТИВІЗАЦІЯ ТВОРЧОГО КЛАСУ ХЕРСОНЩИНИ ЯК ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМОК СТРАТЕГІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

0610_Korobov_500x667




Коробов Володимир Кузьмич,доцент кафедри соціально-економічної географії Херсонського державного університету, кандидат соціологічних наук директор Центру досліджень південноукраїнського прикордоння

 

 

 

 

 

 

 

Сучасні теорії суспільного розвитку роблять наголос на інтелект людини, як головну продуктивну силу, теорія постіндустріального суспільства вбачає основу сучасного суспільств в виробництві нових знань, інформаційного продукту, а базовою організацією суспільства бачить університети, як фабрики інтелектуальної творчості. Головним фактором розвитку постіндустріального суспільства є людський капітал - професіонали, високоосвічені люди, які беруть участь у інноваційній діяльності.

Тему ефективного використання людського капіталу в регіональному розвитку розробляли відомі закордонні вчені - Е. Аллард, А. Бергсон, Д. Белл, Н. Бонтіс, В. Глатцер, М. Грановеттер, М. Кадвалладер, Дж. Коулман, К. Панді, Й. Сімон Дж. Кейнс, Дж. Гэлбрейт, Р.Флоріда, М. Фрідман, В. Бенінг, П. Стокер, Р. Міллер та ін.

Теорія людського капіталу, яку запропонували американські вчені Теодор Шульц (який вперше у 1961 р. запровадив це словосполучення) і Гері Беккер (який розвив ідею людського капіталу в 60-ті рр..) також розглядає людський ресурс як головний фактор суспільного розвитку. Людський капітал - це інтелект, здоров'я людей, їх освіченість, творчі здібності, здатність до продуктивної праці і створення прибутку, якість їх життя.

Основоположник теорії постіндустріального суспільства Д. Белл писав: «постіндустріальне суспільство (...) передбачає виникнення інтелектуального класу, представники якого на політичному рівні виступають у якості у якості консультантів, експертів або технократів».

Дослідники постіндустріального суспільства наголошують: сучасне суспільство це «суспільство професіоналів», в якому домінуючу роль відіграє «клас інтелектуалів». Е.Тофлер в книзі «Метаморфози влади» (1990р.) вводить нове поняття для означення цього класу - когнітаріат.

Для проблеми конструювання сучасної стратегії регіонального розвитку дуже продуктивною також є теорія креативного класу, вперше концептуально оформлена в відомій праці американського економіста Річарда Флоріди «TheRiseoftheCreativeClass. AndHowIt'sTransformingWork, LeisureandEverydayLife» (2002). Р. Флорідавключає в креативний клас творчих професіоналів, які зайняті в креативному сегменті економіки: вони створюють нематеріальні активи, які в свою чергу приносять матеріальні дивіденди - нові ідеї, нові технології і нові креативні смисли [1].

Р.Флоріда розглядає географію креативності, вказує, що креативний клас концентруються в місцях, зручних, комфортних для існування, він пише, що «місцю необхідний «людський» клімат, або креативний клімат, поруч із сприятливими умовами для бізнесу [1; 5]. Він іде далі, розробивши індекс креативності Р.Флоріди, як покажчику потенціалу довготривалого розвитку регіону. Методика розрахунку індексу креативності регіону може бути використана і в українських реаліях, для аналізу потенціалу регіонального розвитку і розробки стратегій регіонального розвитку українських регіонів.

На нашу думку, теорія креативного,творчого класу має великі можливості для регіональних досліджень на Херсонщині. Приділяючи увагу проблемам пріоритетного розвитку таким важливим регіональним підсистемам як екологічна чи туристично-рекреаційна, ми не повинні втрачати гуманістичне бачення, не повинні забувати про людину, про людський вимір розвитку, про інтелектуальну, креативну підсистему регіону. Зрештою, саме людський розвиток, відновлення і розвиток інтелектуально-креативного потенціалу регіону є вирішальним, найважливішим із сучасних індикаторів розвитку.

Українські дослідники проблеми Н.А.Мікула і О.І.Дацко пишуть: «Досить часто недостатня ефективність реалізації стратегій регіонального розвитку є наслідком відсутності осіб, які мають відповідну компетенцію, досвід та креативність для реалізації розроблених проектів. Такий прошарок суспільства у сучасній регіоналістиці окреслюються як креативний або творчий клас (до цієї групи відносять вчених, дослідників, працівників освіти, інженерів, програмістів, художників, дизайнерів, журналістів, топ-менеджерів, юристів та інших фахівців, робота який пов'язана з інтелектуальною працею і які здатні самостійно аналізувати ситуацію, можуть формувати власне бачення розв'язку проблем, що безпосередньо пов'язане з процесом творчості). Більшість представників цього класу характеризується високим рівнем освіти, а також суспільною та професійною активністю)» [3]. Виходячи із сучасних теорій світового розвитку і результатів досліджень сучасних українських вчених можна зробити висновок: якість стратегії регіонального розвитку вирішальним чином залежить від професіоналізму, креативності і інших якостей авторів такої стратегії. Найважливіше питання: хто буде розробляти, писати стратегію і налагоджувати її виконання?

Робоча група Херсонської облдержадміністрації з питань розробки стратегії регіонального розвитку повинна найперше - проаналізувати кадровий потенціал області, кількісний і якісний склад творчого класу регіону, професійну релевантність учасників проекту, і залучити до написання стратегії найбільш підготовлених, фахових і творчих людей.

Навіть поверховий аналіз статистичних даних свідчить про наявність проблем у накопиченні і реалізації інтелектуального потенціалу області. Ліквідація великих промислових підприємств, фактична деіндустріалізація області привела к зменшенню такої інтелектуальної страти, як ІТП (інженерно-технічні працівники), інженери. Кількість організацій, які виконують наукові дослідження і розробки протягом 18 років майже не змінилася, навіть зменшилася - в 1995 р. - таких організацій було 24, а в 2013 р. аж 23 (Див. табл.. 1)[2]. Центрами концентрації інтелектуальних ресурсів стали місцеві університети, соціальними групами, які складають основну масу творчого класу - викладачі вишів, студенти. Кількість студентів зросла, наприклад студентів вишів 3-4 рівня акредитації в 1995/1996 навчальному році було 17тис. чол.., а в 2013/2014 навчальному році вже 237 тис. чол. [4]. Зростає кількість кваліфікованих фахівців, які мають наукові ступені кандидатів і докторів, кількість аспірантів і докторантів. В 1995/96 н. р. в області не було жодного докторанта, а в 2013/14 н. р. їх зареєстровано вже 19, збільшилося аспірантів з 237 до 309 чол. за той же період [4]. За той же період зросла кількість докторів наук (з 91 до 145 чол.) і кандидатів наук (з 579 до 1011 чол.) в економіці області. (див. Табл.1.) [2].

Н.А. Мікула і О.І. Дацко пишуть, що «Одним із ключових завдань щодо стимулювання розвитку регіональної економіки розвинених країн є виявлення, активізація власного творчого класу або його залучення ззовні за рахунок відповідних міграційних програм. Творчий потенціал окремих міст та регіонів розвинених країн сьогодні є таким же показником ресурсів регіону як і запаси корисних копалин, рівня та структури розвитку виробництва, інфраструктури тощо. З 2005 р. усі розвинені країни формують карти творчого класу. Оцінка взаємозв'язку між рівнем розвитку творчого класу та розвитком територій свідчить про тісну кореляцію між цими показниками, а тому існує очевидна необхідність урахування розвитку творчого класу у стратегіях регіонального розвитку[4]. Дослідники навіть пропонують «формування їх (представників творчого класу - В.К.) іменної бази даних та програми їх ймовірного залучення до реалізації стратегій регіонального розвитку» [4]. У всякому разі вважаємо за доцільне створення інформаційного порталу, присвяченому активізації творчого класу і створенню сприятливих умов життя і праці для цієї групи населення. Такий портал міг би стати елементом інформаційно-організаційної інфраструктури регіону. Він може бути створений на базі веб-сайтів обласних служб зайнятості населення, і надавати широким колам споживачів комплексну, розгорнуту інформацію по стану на ринках розумової праці, освітніх послуг, стратегічних напрямків розвитку системи освіти і науки. Творчим людям треба допомогти якщо не матеріально, то хоча б підтримати інформаційно їх потреби у самореалізації.

Таблиця 1. Наукові кадри та кількість організацій.

Кількість організацій,

які виконують наукові

дослідження й розробки

Чисельність науковців, осіб

Чисельність докторів наук в економіці області, осіб[1]

Чисельність кандидатів наук в

економіці області, осіб1

1995

24

1739

91

579

1996

26

1675

90

600

1997

27

1563

88

616

1998

27

1285

84

592

1999

26

1155

86

651

2000

26

1082

77

651

2001

22

954

78

667

2002

22

972

81

670

2003

21

923

81

692

2004

23

916

84

704

2005

28

954

83

738

2006

26

943

87

749

2007

25

879

86

838

2008

23

830

95

872

2009

23

783

108

944

2010

28

810

119

982

2011

28

667

136

963

2012

28

671

141

1049

2013

23

616

145

1011

 

З 1998р. - станом на 1 жовтня, з 2012р. - на 31 грудня.

Наступним етапом роботи у цьому напрямку могло би стати створення логістичного центру по управлінню відновленням творчого класу, який би виконував наступні функції: моніторинг стану і проблем творчого класу, аналіз відповідності ринків інтелектуальної праці стратегічним цілям регіонального розвитку; формування бази даних потреби регіону в фахівцях певної кваліфікації на короткотермінову і довготермінову перспективу; акумулювання заявок роботодавців на підготовку творчих кадрів високої кваліфікації, підготовка пропозицій про цільову підготовку висококваліфікованих спеціалістів для області; організаційно-інформаційний супровід підготовки і залучення для потреб області фахівців високого рівня. В цілому можна сказати, що треба потурбуватися про створення в області креативного клімату, відповідної якості життя для провідних спеціалістів, здатних організувати модернізацію Херсонщини, виведенню нашого краю на сучасний рівень розвитку.

Список літератури:

1. Флорида Р. Креативный класс: люди, которые меняют будущее / М.: Издательский дом «Классика-XXI», 2005. 421с.

2. Головне управління статистики у Херсонській області. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.ks.ukrstat.gov.ua/statistichnainformatsiya/578-nauka-ta-innovacii/1330-naukovi-kadri-ta-kilkist-organizacij1995-2011rr.html. - 30 листопада 2014 р.

3. Н.А. Мікула, О.І. Дацко. Зміни методологічних підходів до формування стратегій регіонального розвитку //»Ефективна економіка»[Електронний ресурс. - Електронне наукове фахове видання]- 2009. - № 3. -Режим доступу: ttp://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=32. - 30 листопада 2014р.

4.Головне управління статистики у Херсонській області. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ks.ukrstat.gov.ua/statistichnainformatsiya/610-osvita/1509-vishhi-navchalni-zakladi-1995-2011-rr.html. - 30 листопада 2014 р.

Останнє оновлення на П'ятниця, 06 березня 2015, 19:11
 
Голосования
Гражданином какой страны Вы являетесь?
 
Погода
На правах рекламы
Услуги по разработке и поддержке веб-ресурсов:

  • Разработка сайта
  • Промо кампания
  • Техподдержка
  • Регистрация домена
  • Услуги хостинга


  • Студия веб-дизайна PhD