South-Ukrainian Frontier Research Centre
Главная Бачення регіонального розвитку Каховська ГЕС – 2: негативні наслідки її будівництва
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)Rom?n? (Rom?nia)
25 | 11 | 2017
Каховська ГЕС – 2: негативні наслідки її будівництва Print
Written by Центр исследований южно-украинского пограничья    Hits: 2272
Tuesday, 24 May 2016 07:42

«Чуден Днепр при тихой погоде, когда вольно и плавно мчит сквозь леса и горы полные воды свои....» - це слова великого письменника М.В.Гоголя про славетну річку Дніпро. А в дельті та пониззі він ще гарніший. Надалі із слів М.В.Гоголя писалося, що Дніпро широкий. Наразі Дніпро залишився таким же - ціла гряда ( каскад ) широких водосховищ підкреслює велич славетного могутнього Дніпра.
Дніпро славився своїм величним органічним світом: світом риб, тварин та рослин, які поширені у Борисфені. Але з часом ця велич почала стихати...
Основна причина - нераціональне використання річки Дніпро людьми для своїх господарських та побутових потреб.

Всі ми знаємо, що водосховища - це штучні водойма. Якщо це штучна побудова, то відповідно в цьому будівництві основну роль відіграла саме людина. Так, ці водойма дуже потрібні для людства. Але, чи завжди це співпадає з думкою самої цариці Природи ?
Очевидна відповідь - ні.
Наш край - Херсонщина - є одним із найбідніших регіонів України за забезпеченістю водними ресурсами. Щоб цю ситуацію врегулювати, радянське керівництво вирішило збудувати останній каскад водосховища на річці Дніпро - Каховське. Від водосховища збудували цілі системи каналів, один з яких прямує до Керченського півострова, що забезпечує водними ресурсами не тільки територію Херсонської області, але й територію Автономної Республіки Крим.
Багато хто з нас знає історію будівництва Каховської ГЕС та водосховища.
Те, як змінився видовий склад органічного світу річки після будівництва ГЕС, було видно неозброєним оком, адже в радянські часи на той період, зменшилась загальна кількість рибних ресурсів пониззя Дніпра. Екологи почали панікувати, адже такого ще не було!? Тому будівництво рибо-відтворювальних заводів у пониззі та дельті Дніпра, сприяли збільшенню видового складу органічного світу Борисфену.
Чому ж органічний світ пониззя було майже вичерпнуте та змінене ? Невже на це все вплинуло будівництво чергового водосховища ?
Так, саме так. Вплив був дуже вагомим, оскільки після будівництва змінились певні гідрологічні та гідрохімічні умови проживання певних видів органічного світу. Це по-перше.
До будівництва Каховської ГЕС рівень підтоплення території Херсонської області був незначним - він коливався від 1 до 5 %. Після побудови водосховища цей рівень збільшився тричі і залишається таким наразі. Це по-друге.
Нам відомі наступні негативні наслідки будівництва ГЕС:
• затоплення земель, що задіяні в сільському господарстві;
• зниження швидкості течії річки;
• уповільнення водообміну та самоочищення;
• підтоплення берегів;
• заболочування;
• розвиток зсувних процесів;
• зміни мікроклімату навколишнього середовища ( температура зростає на 2 - 2,5 ° С ).
Зачитуючись цим текстом, ми задаємось питанням, чому територія пониззя Дніпра така вразлива?
Вся справа в тому, що лише в нижній течії - від Каховської ГЕС до Дніпровсько-Бузького лиману річка Дніпро зберегла свій відносно природний стан.
В 2015 році було засновано національний природний парк « Нижньодніпровський ». Головною метою створення було зберегти у дельті Дніпра і на прилеглих територіях типові та рідкісні угруповання заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, відслонень гірських порід, в тому числі 12 рідкісних типів рослинності, які включені до Зеленої книги України. У ценозах відмічено 71 вид тварин, 32 види росли, що включені до Світового Червоного списку МСОП, до Європейського Червоного списку, до Червоної книги України, до Червоного списку Херсонської області. Також ту розташовані уже існуючі об'єкти природно-заповідного фонду України та водно-болотне угіддя міжнародного значення «Дельта р. Дніпро» (Рамсарські угіддя).
Від недавнього часу стало відомо, що планується будування Каховської ГЕС-2, яке зможе підняти енергетичний потенціал нашого краю. Але чи підніметься природний потенціал органічного світу Дніпра, оце вже питання ?
Якщо почнеться будування Каховської ГЕС-2, то відбудуться події, які вже відбувалися, коли будувалася Каховська ГЕС.
Але, крім шкоди природі, це будівництво може вплинути й на деякі історичні пам'ятки. Це, насамперед, стосується пам'яток історії Бериславського району.
Видатні пам'ятки знаходяться в селищі Козацьке - Дозорна Башта ( вежа Вітовта ) та маєток князя Трубецького.
Її споруда датується 80-ми роками 19 століття. Імовірно, перша вежа на цьому місці була зведена в період князівства Великого Вітовта в кінці 14 століття. У той час тут проходив кордон Литовської держави. Тоді, ймовірно, вежа використовувалась як оборонна споруда. Вежа, представлена сьогодні, стоїть на руїнах старої. Побудована вона була в якості водонапірної башти для подачі води в маєтку князя Трубецького. Незабаром з`явився четвертий ярус з напівкруглими вікнами, характерними псевдоготичному стилі. Вежа знаходиться на рівнинній місцевості біля дороги. Виконана вона з грубого каменю. Добре видно межу між складовими її ярусами. Стіни вежі знаходяться під відкритим небом, оскільки споруда не покрито дахом.
На сьогоднішній лінь дозорна башта перебуває в застарілому стані і не використовується.
Садиба Трубецького розташована на території мальовничого парку. Будівля знаходиться на високому березі Дніпра. Це одна з давніх споруд Херсонщини, яка побудована у стилі французького ренесансу. Садиба складається з високих оборонних стін, виконаних в псевдоготичному стилі, фортечних башт з кам'яними воротами. З парадного входу садиби відкривається огляд на річку.
Так, як ці дві пам'ятки історії розташовані біля берегу Дніпра, то вони піддаються незначному підтопленню. Але якщо збудують Каховську ГЕС-2, то відповідно деякі території просто затопляться, і тоді ми матимемо справу з тим, що ці пам'ятки культури та історії нашого краю зруйнуються під впливом річкових хвиль ( підмив стін та вимивання грунтового покриву біля цих споруд ) та осадових процесів ( просідання грунту під впливом підтоплення території ).
Роблячи висновок, ми переконуємось в тому, що будівництво Каховської ГЕС-2 та відповідно його водосховища, матиме негативні наслідки як для самої природи, так і для об'єктів наслідування історії та культури.
Що ж стосується самого будівництва, то його планується розпочати не раніше 2019 року, а завершити протягом 6 років.

Бути чи не бути Каховській ГЕС-2 - вирішувати Вам, дорогі читачі нашого сайту.

Курило Олександр, студент ІІІ курсу факультету біології, географії і екології Херсонського Державного Університету

Last Updated on Tuesday, 24 May 2016 07:52
 
Голосования
Гражданином какой страны Вы являетесь?
 
Погода
На правах рекламы
Услуги по разработке и поддержке веб-ресурсов:

  • Разработка сайта
  • Промо кампания
  • Техподдержка
  • Регистрация домена
  • Услуги хостинга


  • Студия веб-дизайна PhD